Коротка характеристика концепції економічної ефективності, в якій враховується отримання негативного результату господарської діяльності.

УДК 658.155
Благодєтєлєва-Вовк Світлана Леонідівна,
викладач кафедри фінансів Черкаського
інженерно-технологічного інституту
телефон: роб.(8-047) 428-121.

 

Аннотация. В работе рассмотрена расширенная концепция экономической эффективности, аспекты получения позитивного и негативного результата в процесе функционирования финансово-экономической системы. Проведён теоретический анализ использования экономической категории “благо”, определены понятия “полноценное благо” и “неполноценное благо”, характеризующие получение позитивного и негативного результата хозяйствования. Разделение исследуемых сущностей проводится на основе использования критерия качества, который формируется и устанавливается в соответствии с существующими требованиями, выдвигаемыми обществом и отражающие уровень его потребностей и уровень возможностей удовлетворения этих потребностей, который воспроизводится в существующей системе экономических отношений. Ключевые слова: благо, позитивный результат, негативный результат, качество, полноценное благо, неполноценное благо.

 

Аналіз сучасної концепції економічної ефективності дозволяє зробити висновок, що у її основу закладений принцип отримання результату. Дійсно, діяльність любого економічного агенту оцінюється на підставі отримання результату. Але результат господарювання може бути як позитивним так і негативним. В сучасній економічній літературі не досліджені аспекти одержання негативного результату діяльності. На нашу думку, категорія ефективності повинна характеризувати не тільки ступінь затратності отримання позитивного результату, але і ступінь затратності одержання негативного результату.

Традиційний підхід до поняття ефективності не враховує існування негативної результативності і її відображення в існуючих економічних категоріях. На наш погляд, використання поняття ефективності слід розширити за рахунок введення і окреслення таких понять як :

  1. позитивний і негативний результат;

2) повноцінне і неповноцінне благо;

  1. позитивна та негативна результативність.

Реалізація ідеї розширення традиційної системи ефективності за рахунок введення нових категорій повинна грунтуватися на використанні системного підходу, методів теорії систем і системного аналізу. Ми пропонуємо розробити систему управління економічною ефективністю, концепція якої включає відображення аспектів отримання позитивного і негативного результатів в діяльності суб’єктів господарської системи.

Формування даної концепції розпочинаємо з визначення результатів діяльності фінансово-економічної системи – економічних благ. Ключовим елементом новостворюваної концепції є застосування критерію якості для оцінки результатів діяльності господарської системи щодо їх придатності задовольняти на певному рівні існуючі соціально-економічні потреби суспільства. Наслідком використання критерію якості стане проведення поділу створюваних економічних сутностей на дві групи – повноцінні блага і неповноцінні блага. В свою чергу, необхідно провести класифікацію благ, що відносяться до повноцінних чи неповноцінних благ, оскільки вони відзначаються великою різноманітністю.

Таблиця 1. Класифікація благ за видами.

Повноцінні блага

 Неповноцінні блага

І. За видами;

1) реальні:

а) ресурси, товари, послуги;

б) собівартість;

в) прибуток.

  • Потенційні:

  • можливості розвитку

    • І. За видами:

    1) реальні:

    а) неповноцінні блага: ресурси, товари, послуги;

    б)втрати благ: ресурсів, товарів, послуг, втрати прибутку;

    в) непродуктивні затрати;

    г) негативний фінансовий результат; д) недоотримання частки прибутку.

    2) потенційні:

    а) можливості занепаду;

    б) невикористання можливостей розвитку.

    2)За рівнем (місцем) утворення :

    1) макроекономічні:

    а)валовий сукупний суспiльний продукт;

    б)кiнцевий продукт;

    в)чистий продукт;

    г) необхiдний продукт;

    д) додатковий продукт.

    2)Мікроекономічні:

    а) ресурси, товари, послуги;

    б) собівартість;

    в) прибуток.

    2) за рівнем (місцем) утворення :

    1) безпосередні:

    а) техніко-технологічні;

    б) організаційні;

    в) кваліфікаційні.

    2) опосередковані:

    збиткі, пов’язані з недоліками у функ-ціонуванні розподільчої системи та держави в цілому.

    3) за сферою формування:

    Повноцінні блага різних сфер функціонування фінансово-економічної системи:

    1) повноцінні блага виробничої сфери;

    2) повноцінні блага сфери розподілу;

    3) повноцінні блага сфери обміну;

    4) повноцінні блага сфери споживання.

    3) за сферою формування:

    1) збитки виробничої сфери;

    2) збитки сфери розподілу;

    3) збитки сфери обміну;

    4) збитки сфери споживання.

    Наступним елементом системи управління ефективностю повинне стати визначення результативності діяльності господарства як відношення отриманого результату, - прибутку чи збитків, до проведених затрат на їх створення. Показниками результативності відповідно будуть рентабельність і збитковість.

    Першопочатково система управління економічною ефективністю формується на аксіоматичному визначенні понять повноцінного і неповноцінного блага, вилучених з сукупності подібних економічних сутностей. Це дозволяє краще з’ясувати суть і зміст явища отримання позитивного і негативного результатів проведення господарської діяльності. Але такий підхід є прийомом спрощення складної природи економічної дійсності, яка твореться безліччю господарських актів і процесів, для котрої характерне існування і рух великих сукупностей благ. Саме для відображення процесів формування і руху сукупностей економічних сутностей призначені елементи, що мають назву “Сфера функціонування повноцінних благ” і “Сфера функціонування неповноцінних благ”. Використовуючи дані елементи проводиться розрахунок кінцевого результату діяльності фінансово-економічної системи.

    Особливе місце в представленій концепції займають резерви зростання економічної ефективності, оскільки вони свідчать про реальний стан системи господарювання, її спроможність до відновлення і функціонування в майбутньому. Подальший розвиток фінансово-економічної системи залежить від вирішення практичних проблем , пов’язаних з існуванням резервів. Тому визначення величини резервів, динаміки їх утворення являється вкрай важливим для диагностики можливостей фінансово-економічної системи. Ми рахуємо за потрібне розробити власну класифікацію резервів, яка в повній мірі відповідала б логіці викладення концепції системи управління ефективностю. Пропонуємо провести поділ резервів за наступними ознаками на слідуючі групи в залежності від:

    1. рівня існування в господарському житті - на - резерви макроекономічного рівня; резерви мікроекономічного рівня;

    2. ступеню задоволення критерію якості - на - резерви, пов’язані з функціонуванням повноцінних благ; резерви, пов’язані з функціонуванням неповноцінних благ;

    3. можливісті використання перспективних, оперативних та ретроспективних методів і функцій управління - на- запаси; плановані резерви; невикористані можливості.

    Проведення комплексних заходів щодо залучення всіх наявних резервів зростання економічної ефективності вприведе до якісної трансформації існуючої господарської системи. Ці процеси знайдуть своє відображення у загальному збільшенні кількості, покращенні якості створюваних благ, раціональному їх використанні і експлуатації.

    Статья в формате Word 97