На захисті національних інтересів України в інвестиційній сфері.

Protecting the national interest of Ukraine in the sphere investment.

Благодетелева-Вовк С.Л.
к.е.н., доцент кафедри "Фінанси"
Черкаський інженерно-технологічний інститут

статья у форматі Word 97.

Ця статья надрукована у журналі "Фондовий ринок"
№35 від 27.09.2000 року

"Не захищені панциром культурних інститутів, людські істоти загинуть від соціальної оголеності; вони загинуть як жертви соціального зсуву від своїх пороків, збочень, злочинів та виснаженості.”
К.Поланьї [1; 14-15]

Анотація:
В роботі розкрито основні фактори загрози національним інтересам України в інвестиційній сфері. Дано опис методологічного підходу та системи оцінки інвестиційних проектів на основі застосування критеріїв якості.

Annotation:
In work consider main factors of threat national interest of Ukraine in the investment sphere. Given the description of methodological approach and system of evaluation the investing projects on the base of use quality criterion.

Вступ.

   Для економік країн, що перебувають в умовах перехідного періоду, характерна надзвичайна відкритість та вразливість. Їх відкритість обумовлена нагальною потребою залучення капіталу для здійснення економічних та соціальних реформ, а вразливість пов‘язана з тим, що вони не мають розвинутих інституційних форм та системи безпеки, які б надійно захищали від різного роду загроз. Все це вірно для економіки України. Залучення іноземного капіталу для розвитку української економіки є головним завданням владних інститутів держави. Для забезпечення виконання цього завдання створюється відповідний механізм, що дозволяє здійснювати ефективне інвестування міжнародного капіталу. Складовою частиною згадуваного механізму повинна стати розробка критеріїв якості щодо міжнародних потоків капіталу. Це потрібно для підвищення економічної безпеки України, оскільки в складних умовах перехідного періоду зростає кількість зловживань, пов‘язаних з відмиванням і вкладанням капіталу кримінального походження та відкритими широкомасштабними спекуляціями на фінансовому ринку. Ці негативні явища спричиняють до створення ситуації, коли міжнародні кримінальні структури мають можливість контролювати розвиток окремих підприємств, а в перспективі цілих галузей економіки України. Для того, щоб не допустити розвиток такої ситуації потрібно створити систему оцінки якості міжнародних потоків капіталу, використання якої дозволило б відділити капітал надійних і добропорядних закордонних партнерів від капіталу кримінальних та корумпованих контрагентів. Тому важливим є дослідження загальносвітових тенденцій розвитку інвестиційного процесу.

Постановка проблеми

Розгортання інвестиційних процесів в світі має ряд позитивних та негативні моментів. Позитивні моменти, здебільшого, всім добре відомі. Безперечно, інвестиції є основою економічної діяльності, джерелом зростання та добробуту. На противагу цьому існують негативні аспекти проведення інвестиційної діяльності та вкладення іноземних капіталів, зокрема:

  1. неоднорідність інвестиційних умов і, відповідно, інвестиційного клімату у різних країнах світу. В цьому зв‘язку можна виділити країни зі стабільним інвестиційним кліматом - переважно це економічно розвинені країни та їх найближчі партнери, наприклад: Швейцарія, Японія, США, Німеччина, Нідерланди, Мексика, Єгипет; а також країни з нестабільним інвестиційним кліматом - пострадянські країни, в тому числі Україна, та найменш розвинені країни третього світу. Стабільність інвестиційних умов та клімату є одним з головних чинників у реалізації механізму розширеного відтворення. Формування відповідного інвестиційного клімату залежить від економічного досвіду та інституційної діяльності зацікавлених верств суспільства та держави. Україна поки що не має надійних економіко-правових механізмів, які призначені для забезпечення створення саме стабільного (сприятливого) інвестиційного клімату, а також інституційного захисту економіки країни від загрози інвестиційного вторгнення деструктивних світових організацій;
  2. підвищення інвестиційної активності за рахунок короткострокових вкладень "гарячих" грошей в урядові зобов'язання переважно недорозвинених країн, тобто фактичне переважання непрямих інвестицій, що ускладнює їх економічне становище та зводить нанівець можливості розвитку в майбутньому. Про руйнівну силу такого механізму яскраво свідчать події Південно-Східної фінансової кризи 1997 року. За словами Прем‘єр-міністра Малайзії доктора Махатхіра бін Мохамада на щорічному семінарі Світового банку "…економіки країн, що розвиваються перетворено в об‘єкти маніпуляції, яким потрібно схилитися перед волею могутніх управляючих фондами, отримавших зараз владу вирішувати: хто повинен мати успіх, а хто — ні…Їх менталітет можна визначити терміном "гра з нульової сумою". Вони виграють, якщо програють інші, вони мають успіх за рахунок зубожіння інших." [2;10] В цьому зв‘язку Україна не стала винятком, за офіційними даними ми повинні сплатити по створеним урядом зобов'язанням 3,5 млрд.$, що в сучасних умовах означає фактичну руйнацію вітчизняної економіки і перехід її в якісно новий, неконтрольований стан. Положення про загрозливий характер формування державного боргу можна проілюструвати, використовуючи дані консолідованого платіжного балансу України за 1997 - 1999 роки. [3] Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій платіжного балансу відображає складні процеси, пов‘язані з інвестиційною активністю в економіці України.

Таблиця 1

Особливості формування рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій консолідованого платіжного балансу України за період 1997- 1999 років.

Назва статті платіжного балансу 1997, в млн. $ 1998, в млн. $ Абсолютний приріст, млн.$ Темп приросту, % 1999, в млн. $ Абсолютний приріст, млн.$ Темп приросту, %
РАХУНОК ОПЕРАЦІЙ З КАПІТАЛОМ ТА ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ 2120 2106 -14 -0,66 120 -1986 -94,3
РАХУНОК ОПЕРАЦІЙ З КАПІТАЛОМ 0 -3 -3 - 300 -10 -7 233
Капітальні трансферти 0 -3 -3 -300 -10 -7 233
ФІНАНСОВИЙ РАХУНОК 2120 2109 -11 -0,52 130 - 1979 -93,84
ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ: 581 747 166 28,57 489 -258 -34,53
в Україну 623 743 120 19,26 496 -247 -33,24
з України -42 4 46 109,52 -7 -11 - 275
ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ, в т.ч. 1603 47 -1556 - 97,06 62 15 31,9
Зарубіжні цінні папери -2 -2 0 0 -11 -7 350
Вітчизняні цінні папери 1605 49 -1556 -96,94 73 24 49
ІНШІ ІНВЕСТИЦІЇ, в т.ч. 319 -9 -328 - 103 -138 -147 -1633
Активи, всього -1583 -1321 262 16,55 -1440 -119 -9
Пасиви, всього 1902 1312 -590 -31 1302 -10 -0,7
з них, середньострокові та довгострокові кредити 1025 130 -895 -87,31 -143 -273 -210
Кредиторська заборгованість 865 1516 651 75,26 1155 -361 -23,8

Як видно з даних таблиці, за останні три роки відбулося зменшення рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій платіжного балансу з 2120 млн.$, до 120 млн.$, тобто на 95 %. Це зменшення сталося в наслідок скорочення більшості статей фінансового рахунку. Зокрема:

  • не зважаючи на деяке зростання обсягу прямих інвестицій в Україну в 1998 році (майже на 20 %), в 1999 році відбулося його зменшення на третину - до 496 млн.$;
  • позитивним можна вважати скорочення у 1998 році на 97% розміру обсягів портфельних інвестицій за рахунок скорочення вкладів у вітчизняні цінні папери. І, хоча в 1999 році відбувся деякий ріст таких інвестицій, а саме на 49% - до 73 млн.$, загрозу 1997 року по зовнішній фінансовій інтервенції було подолано;
  • спостерігається чітка несприятлива тенденція до зменшення розмірів середньо та довгострокових кредитів, що відображає зниження рівня довіри міжнародних кредитних інститутів та їх незацікавленість у довготривалому співробітництві з Україною;
  • розмір кредиторської заборгованості по статті "Інші інвестиції" на кінець 1999 року має достатньо небезпечне значення - 1155 млн.$, що і є основою частиною сформованого державного боргу.

В цілому, дані платіжного балансу свідчать про наявність значних макроекономічних проблем щодо залучення інвестиційних ресурсів в Україну.

  1. зростання інвестиційного тиску за рахунок легалізації доходів тіньового сектору економіки та від незаконних видів діяльності. При цьому, як правило, доходи отримуються від виробництва та продажу наркотиків, торгівлі людьми, різного роду товарної контрабанди та продажу зброї. Надалі такі доходи перерозподіляються у легальні сфери бізнесу шляхом прямого або опосередкованого інвестування. Це загальносвітова хвороба, яка характеризується складним механізмом взаємодії виробничих та розподільчих елементів, кінцевою метою діяльності яких є створення системи контролю над ключовими галузями економіки окремих країн та посилення власного впливу на макроекономічному рівні. На приклад, обсяг виробництва опіуму в Афганістані в 1999 році склав 4600 тон [4], що значно перевищує половину його виробництва в світі. Ціна 1 граму героїну, який отримується шляхом переробки опіуму в Афганістані становить 5$, в Росії - 25$, в Західній Європі - 50$. Таким чином, отриманий річний доход від торгівлі афганським героїном за європейськими цінами складає близько 200 млрд.$. Обсяг виробництва опіуму в "Золотому трикутнику" становить 2600 тон опіуму сирця на рік. Цього достатньо для виробництва 200 тон героїну. Щорічні доходи азіатської героїнової мафії складають 300-500 млрд.доларів. [5] Співставимі розміри доходів одержуються від торгівлі людьми, контрабанди та продажу зброї. Можна з впевненістю сказати, що загальний річний обсяг кримінальних доходів в світі складає близько 1 трлн.$. Ця сума більш аніж наочно демонструє загрозу від відмивання і легалізації подібних грошей, а також дає змогу зрозуміти який реально існує інвестиційний тиск на фінансових ринках світу.

Хоча головним фактором економічної загрози більшість з економістів пов‘язують з проблемою тіньової економіки, яка практично захлеснула більшість країн світу. На думку відомого австрійського вченого Фрідріха Шнайдера "… в другій половині 90-х років в розвинутих країнах тіньова економіка була еквівалентна в середньому 12% ВВП, в країнах з перехідною економікою - 23%, а в країнах, що розвиваються - 39%. По своїм розмірам глобальна тіньова економіка співставима з економікою США, країни, що має найбільший розмір ВВП, - як мінімум 8 трлн. долларів доданої вартості щорічно виробляється неофіційною економікою." [5] Стосовно економіки України, то за різними оцінками обсяги тіньової економіки становлять тут від 35 до 55 % величини фактичного ВВП [6]. В останні роки, на думку економістів, розміри сектору тіньової економіки на Україні стабілізувалися.

Виходячи з викладеного вище, потрібно констатувати, що інвестиційна діяльність і залучення іноземних капіталів в економіку України з ряду причин є фактором загрози національним інтересам та національній безпеки. Під "національними інтересами" ми розуміємо певні життєві цінності, реалізація яких визначає якісне та кількісне зростання певного суспільства та його інститутів. А тлумачення поняття "національної безпеки" як "…ступеня захищеності особистості, суспільства, держави від внутрішніх та зовнішніх загроз, котрий дозволяє їм існувати і стійко розвиватися" [7;21] є цілком прийнятним для розуміння його суті. Зараз прийшов момент усвідомити, що не всі інвестиції є благом, деякі з них можуть обернутися для економіки Україні стратегічними втратами - від втрат окремих технологій і виробництв до втрат цілих галузей і перспектив розвитку в майбутньому. Нині Україна гостро потребує інвестицій. Але вони не повинні бути вкладаннями з сумнівних джерел або легалізацією сумнівно отриманих доходів, оскільки це протирічить кардинальним принципам реалізації національних інтересів. Головними на сучасному етапі щодо проведення інвестиційної політики повинні стати якісний капітал з надійних джерел, а також довгострокове партнерство по реалізації взаємовигідних інвестиційних проектів. Вислів "гроші не пахнуть" у стратегічному плані втратив свій сенс. Розуміння того, що за кожним капіталом стоїть певний конструктивний чи деструктивний інтерес, повинно визначати пріоритет у дії відповідних органів, призначених для захисту національної безпеки, в тому числі економічної безпеки. Тому захист національного інтересу полягає у виділенні і залученні капіталів, відповідних взаємовигідним інтересам і відторгненні капіталів, за якими стоять ворожі інтереси. Таким чином, відповідність тої чи іншої інвестиційної трансакції національним інтересам повинно стати надкритерієм у прийнятті рішення щодо доцільності вкладання іноземних капіталів.

Система оцінки якості інвестиційних проектів як складова механізму захисту.

Ми пропонуємо концептуальний підхід щодо захисту інвестиційного процесу на Україні від деструктивних капіталів та інвестицій на практичному використанні вказаного аспекту відповідності національним інтересам. Основою даного підходу повинна стати система критеріальної оцінки якості об‘єктів та суб‘єктів інвестиційного процесу. В результаті застосування цієї системи встановлюється їх якість, а також визначається пріоритетність реалізації інвестиційних проектів у відповідності до національних інтересів. Запропонований метод визначення якості певних економічних суб‘єктів та об‘єктів у відповідності до встановленого критерію використовується нами не в перше. Так, при розробці системи оцінки економічної ефективності ми застосували цей метод, що дало можливість створити дійсно результативну систему, яка на практиці зарекомендувала себе з найкращого боку.[8]

Серцевиною системи оцінки є встановлення взаємопов‘язаних критеріїв відносно інвестиційного проекту та його учасників - донорів та реципієнтів. Всього обрано 10 критеріїв оцінки інвестиційного процесу, серед них 4 критерія встановлено безпосередньо до інвестиційного проекту і 6 критеріїв - до учасників, по 3 на кожного. (Перелік критеріїв наведено в таблиці 2.) Ці критерії було обрано нами як найбільш придатні для оцінки якості складових елементів інвестиційного процесу.

Таблиця 2

Критерії оцінки інвестиційного проекту.

Об‘єкт та суб‘єкт оцінки Критерії оцінки Коротка характеристика якісних груп Оцінка в балах
Інвести-ційний проект в цілому 1) ступінь опосередкованості інвестицій;
  • прямі
  • непрямі - портфельні, кредити та інші
3,4,5
1,2,3
  2) пріоритетність галузі реалізації проекту;
  • стратегічні галузі економіки - енергетика, АПК, зв‘язок, транспорт, освіта, машинобудування, будівництво і т.ін.;
  • важливі галузі - хімічна промисловість, торгівля, швейна промисловість та інші;
  • інші галузі - туризм, поліграфічна промисловість та ін.
4,5





3,4



1,2,3
  3) термін реалізації;
  • довгостроковий - більше 10 років;
  • середньостроковий - від 5 до 10 років;
  • короткостроковий - до 5 років;
4,5

3,4

1,2
  4) ступінь прибутковості інвестиційного проекту
  • високоприбутковий;
  • середньоприбутковий,
  • низькоприбутковий
5
3,4
1,2
Донор 5) величина інвестованого капіталу
  • більше 100 млн. доларів
  • 50-100 млн. доларів
  • 10-50 млн. доларів
  • 1-10 млн. доларів
  • до 1 млн. доларів
5
4
3
2
1
  6) досвід реалізації інвестиційних проектів;
  • більше 20 років;
  • від 15 до 20 років
  • від 10 до 15 років
  • до 10 років
5
4
3
1,2
  7) тривалість та ефективність підприємницької діяльності;
  • більше 20 років, останні 15 з яких прибуткові;
  • від 15 до 20 років, останні 10 з яких прибуткові;
  • від 10 до 15 років, останні 5 з яких прибуткові;
  • до 10 років
5

4

3

1,2
Реципієнт 8) фінансово-економічний стан;
  • задовільний;
  • умовно-задовільний;
  • умовно-незадовільний;
  • незадовільний
5
3,4
2
1
  9) рівень техніко-технологічного стану виробництва;
  • задовільний;
  • умовно-задовільний;
  • умовно-незадовільний;
  • незадовільний
5
3,4
2
1
  10) міра суспіль-ної потреби та ступінь експортної орієнтації продукту;
  • висока
  • низька
3,4,5
1,2

Використання заданих критеріїв приводить до встановлення певного рівня якості складових елементів інвестиційного процесу, що відображається в присвоєнні відповідних балів від 1 до 5. При цьому вищій якості, визначеній в результаті оцінці, відповідає вищій бал, а нижчій - нижчій бал. Таким чином, проводиться бальна оцінка як самого інвестиційного проекту, так і його учасників та розраховується загальний бал по проекту.

Інвестиційний проект в сукупності може набрати від 10 до 50 балів. При цьому проект, який отримав оцінку вищу 40 балів беззаперечно рекомендується до реалізації. Проект, який за результатами оцінки набрав кількість балів від 30 до 40 балів можна рекомендувати до реалізації. Інвестиційні проекти, які в сукупності отримали від 20 до 30 балів потребують додаткового розгляду і уточнення умов їх реалізації. А проекти, які оцінено в межах від 10 до 20 балів повинні бути відхилені з подальшим обов‘язковим переглядом умов та особливостей їх реалізації. Інші проекти, які не набрали 10 балів повинні бути відхилені як такі, що не відповідають встановленим вимогам.

Для посилення функцій захисту економічної безпеки в даній системі оцінки ми пропонуємо додатково проводити більш детальне дослідження донорів, як імовірного фактору зовнішньої загрози. Особливу увагу слід приділити вивченню репутації донорів на предмет надійності та наявності позитивних ділових якостей. Найбільш суттєвими з них, на нашу думку, є наступні:

  • сформований авторитет та імідж;
  • існуюча ідеологічна позиція;
  • імовірність зв‘язку з деструктивними організаціями та структурами.

На жаль, ці якості важко оцінити на основі використання балів, хоча вони є основою для формування довгострокових та взаємовигідних відносин. Враховуючи важливість репутації як неекономічного фактору оцінки донора, ми встановили вдвічі більшу максимальної кількість балів - 10, яка відповідає рівню бездоганній репутації. Таким чином, оцінка даного фактору є вирішальною для проекту. Отже, якщо репутація донора не викликає сумнівів, то до загальної кількості балів проекту слід додати 10 балів. Якщо є певні сумніви щодо репутації донора, то необхідно зменшити загальну суму по проекту на 10 балів. Якщо відомостей про репутацію донора недостатньо, потрібно додатково провести дослідження цього питання, і лише при наявності необхідної інформації робити висновки щодо надійності донора, а також подальший узагальнюючий розрахунок по інвестиційному проекту.

Запропоновану систему критеріальної оцінки якості інвестиційного процесу слід практично використовувати у діяльності суспільних інститутів, призначених для захисту економічної безпеки, зокрема національних інтересів в інвестиційній сфері. В умовах зростаючого інвестиційного тиску деструктивних міжнародних організацій і структур цим інститутам доречно зайняти більш жорстку позицію щодо потоків капіталів, які прямують на Україну. Визначальним критерієм в процесі прийняття рішень по конкретним інвестиційним проектам і програмам повинна бути їх відповідність національним інтересам України. Такий підхід сприятиме формуванню інституційного механізму, здатного забезпечити надійність, прозорість, та безпеку в процесі вкладання капіталу на Україні.

Список використаної літератури

  1. Поланьи К. Саморегулируемый рынок и фиктивные товары: труд, земля и деньги.//Теория и история экономических и социальных институтов и систем. – 1993.- №2.-С.10-17.
  2. Махатхир бин Мохамад. Азиатские экономики: вызоры и возможности.(пер. с англ.) //“Executive Intelligence Review”, 3.10.97, Vol. 24, №40, стр. 10-15.
  3. Статистичні дані веб-сайту Національного банку України – http://www.bank.gov.ua/
  4. Дубнов А. Как им живётся при талибах.//Vesti.Ru.-15.02.2000-
  5. http://vesti.ru/daynews/2000/02/15/15afghan/
  6. Кокшаров А. Чёрная дыра.//Эксперт.- 2000.- №12. - С.4 -10.
  7. Зрушення до ринкової економіки. Реформи в Україні: погляд зсередини./За ред.Лутца Гоффмана і Акселя Зіденберга. - К.:Видавництво "Фенікс", 1997.-288 с.
  8. Ананьїн В.О., Ковальчук С.С. Концептуальні основи економічної безпеки сучасної держави.//Економіка і управління.-1999.-№ 4.-С.21-24.
  9. Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Система оцінки економічної ефективності діяльності промислових підприємств на основі застосування критерію якості (на прикладі машинобудування): Автореферат дисертації канд. економічних наук / Тернопільська академія народного господарства. - Тернопіль. 1999. -18 с.