к.е.н. Благодєтєлєва-Вовк
С.Л.,
Черкаський інженерно-технологічний інститут
Особливу увагу щодо аспекту
економічного розвитку та інноваційної діяльності суспільства вимагає
унікальна група об'єктів, які перебувають у формі потенцій (можливостей).
Вони недостатньо вивчені та висвітлені в науковій літературі в наслідок
того, що потенційне, існуюче за межами реально-функціонуючого економічного
життя досить складно зрозуміти та відобразити в понятійному апараті.
Хоча вплив потенцій на реальні господарські процеси не можна недооцінювати.
Не треба забувати, що економіка перебуває як в реальній, так і в потенційній
формі. Потенційне завжди має шанс втілитися, матеріалізуватися. Існують
різні можливості, але реалізація одних приводить до покращення результативності
системи, інші - до її погіршення. Таким чином, потенції можна поділити
на дві групи:
1) можливості розвитку;
2) можливості занепаду.
Можливості розвитку та занепаду
мають причинно-наслідковий зв'язок з поняттями зовнішніх ефектів.
Тільки зовнішні ефекти є наслідком реалізації даних можливостей, тобто
потенції являються причинами їх прояву, і навпаки.
Крім факту існування можливостей розвитку та занепаду нас цікавить
яким чином їх реалізація впливає на функціонуючу систему. Тут треба
відзначити такі особливості:
1) впливи можливостей розвитку мають подвійний характер- їх використання
покращує параметри системи , а невикористання приводить до суттєвих
втрат зайнятих позицій. Прикладом є сфера освіти, охорона здоров'я,
фізкультури та спорту, розвиток яких є основою процвітання, а недостатня
увага до котрих виливається у серйозні національні проблеми;
2) впливи можливостей занепаду також мають подвійний характер, тільки
їх реалізація негативно позначається на стані реальної системи, а
недопущення їх втілення забезпечує стабільний стан системи. Приклад:
оцінюючи різні технології, навіть найсучасні, безвідходні, необхідно
пам'ятати, що застосування ще однієї з них на фоні функціонування
інших є негативним фактором, що збільшує навантаження на гіпертехнізований
простір. Інші можливості занепаду пов'язані з застосуванням високоефективних
технологій вирощення монокультур у сільському господарстві (кави,
пшениці, цукрового буряку та інших), які в кінцевому випадку приводять
до збідніння флори і фауни планети.
Ще на одну суттєву особливість
необхідно звернути увагу. Можливості є лише частками економіки, яка
існує у потенційній формі, а не реальної економіки, яка здатна отримати
максимально-можливий результат за певних умов виробництва, розподілу
та перерозподілу. Реальна економіка здатна досягнути свого потенційного
рівня і одночасно вона обмежена рівнем максимально-можливих результатів.
На відміну від неї, економіка, що існує у потенційній формі - це світ
різних можливостей, які необов'язково реалізуються чи не реалізуються.
Економіка у потенційній формі нічим не обмежена, оскільки все в ній
перебуває у вигляді ідей (благ), які здатні впливати на господарське
життя. Можливості в ній можуть знаходитися у виявленому, або невиявленому
стані.
Виявлені можливості - це сформульовані ідеї, логічно-викладені у вигляді
теорій, систем, що виникають як наслідок дослідження проблем для їх
розв'язання.
Невиявлені можливості - це ідеї, які потребують осмислення та формалізації.
Крім цього, можливості можуть перебувати в потенційній економіці як
завгодно довго, навіть у виявленому стані. Це підтверджується досвідом
історичного розвитку світової економіки. Так, на приклад, в часи раннього
середньовіччя утвердилося натуральне господарство, як наслідок активної
реалізації ідей Аристотеля, тоді як можливості розвитку банківської
системи , що заклалися ще за часів Древнього Риму, не були використані
і лише в період пізнього середньовіччя набули ознак утвердження. Те
саме стосується ідей фізичної економії, закладеної Лейбніцем, продовженої
Л.Карно, Г.К. Кереєм, Ф.Лістом та сучасним вченим Л.Ларушом [5; 4-6],
інших можливостей, реалізація яких посприяла б розвитку фінансово-економічного
життя людства. Тема економіки, що існує у потенційній формі, виявлених
та невиявлених можливостей вимагає подальшого вивчення та дослідження.
Проте автор дозволить собі продовжити дослідження можливостей розвитку
та можливостей занепаду.
Досліджуючи повноцінні блага
слід окремо розглянути потенційно-існуючі повноцінні блага - можливості
розвитку, оскільки вони є наслідками функціонування економічних суб'єктів,
а створення механізму активної реалізації даних можливостей відкриє
перспективу підвищення рівня позитивної результативності та прискорення
динаміки розвитку фінансово-економічної системи.
Можливості розвитку - це потенційно-існуючі повноцінні блага, що є
наслідками діяльності агентів фінансово-економічної системи, та їх
активна реалізація дозволяє отримати кількісно-більше та якісно-кращі
нові повноцінні блага.
Реалізація даних можливостей залежить від процесів, що визначаються
як НТП, тобто "...еволюційний і поступовий, взаємостимулюючий
розвиток науки і техніки" [4; 219]. який є "...причиною,
що обумовлює зростання влади, яка приходиться на одну людину в суспільстві,
над Природою в цілому..." [5;19]. Використання можливостей розвитку
приводить до підвищення рівня ефективності функціонування як окремих
господарських суб'єктів, так і фінансово-економічної системи в цілому.
Маємо тісний зв'язок між рівнем і динамікою НТП, рівнем ефективності
господарської діяльності та існуванням можливостей розвитку. Рівень
впровадження науково-технічних досягнень свідчить про існування можливостей
розвитку, реалізація яких дає подальший поштовх процесам розгортання
НТП. Таким чином, поняття НТП та можливості розвитку є взаємообумовленими.
В свою чергу, наявність високого науково-технічного потенціалу, що
утворюється за рахунок інновацій є запорукою вдосконалення процесів
виробництва, розподілу та перерозподілу, тобто створює умови для зростання
ефективності функціонування господарства.
Процес реалізації можливостей розвитку передбачає участь носіїв НТП,
якими є науковці, провідні спеціалісти, винахідники, раціоналізатори,
новатори на таких стадіях:
1) виявлення даних можливостей;
2) визначення величини цих можливостей, що при сучасному етапі НТП
можуть бути втілені;
3) розробка ефективних заходів реалізації можливостей; контроль за
їх виконанням;
4) кінцева оцінка їх виконання.
Створення такого механізму використання можливостей розвитку для зміни
рівня ефективності в сучасних умовах виробництва та розподілу є важливим
завданням, яке стоїть перед науковцями.
НТП дозволяє не тільки кількісно
впливати на результативність фінансово-економічної системи, але і
якісно змінює її. Якісні зміни - це зміни способу виробництва: продуктивних
сил і виробничих відносин. В даному випадку реалізація можливостей
розвитку має глобальний характер, оскільки визначає майбутнє суспільства
та його інститутів. В сучасних умовах трансформації світової господарської
системи, коли кризові явища торкнулися природи суспільства та людини
в цілому і загрожують їх існуванню і виживанню в майбутньому, відбувається
переорієнтація індустріального способу виробництва на якісно-новий
інформаційний, неоіндустріальний, ноосферний, яка проводиться на основі
досягнень НТП. Використання можливостей розвитку як індустріальної
цивілізації, так і культури, що прийде їй на зміну приведе до кількісних
та якісних змін результативності функціонування фінансово-економічної
системи. Це, в свою чергу, позначиться на прискоренні глобальних процесів
розвитку людства.
Прийшов час, коли суб'єкти господарської системи обов'язково повинні
враховувати у своїй діяльності можливості розвитку, оскільки індиферентне
відношення до проблеми їх реалізації в кінцевому випадку стимулюватиме
процеси занепаду, руйнування та розпаду, які відбуваються зараз на
мікро- та макроекономічному рівнях.
В свою чергу досліджуючи негативні
економічні тенденції і процеси ми виділили окреме поняття - можливості
занепаду. Можливості занепаду як категорія не була сформульована раніше
в економічній літературі. Тим не менш, проблеми пов'язані з існуванням
негативних тенденцій розвитку, тобто тенденцій занепаду завжди гостро
хвилювали вчених. Здебільшого ними приділялася велика увага до реальних
негативних наслідків діяльності фінансово-економічної системи, як
то забруднення навколишнього середовища [2;85-90], війни, політичні
конфлікти і їх впливи на господарство та інші негативні зовнішні побічні
ефекти [8;80-81], [9;165-185]. Але вийти за межі реальної економіки
і звернутися до теми економіки, що перебуває у потенційному стані
з подальшою формалізацією понять, що відповідають існуючим у ній явищам,
не наважився ніхто. Тому ми вперше розглядаємо питання стосовно благ,
які перебувають у потенційній формі, зокрема - можливостей занепаду.
Можливості занепаду, відносяться
до групи потенційно існуючих неповноцінних благ, тому що вони є наслідками
діяльності економічних суб'єктів, а створення механізму активного
їх знешкодження дозволить усунути загрозу занепаду суспільних утворень,
що формують фінансово-економічну системи.
Можливості занепаду - це потенційно-існуючі неповноцінні блага, що
є наслідками діяльності агентів фінансово-економічної системи. Дані
можливості стимулюють процеси занепаду господарського життя, а їх
активне знешкодження дозволить стабілізувати і гармонізувати функціонування
та розвиток існуючої фінансово-господарської системи.
Можливості занепаду пов'язані з протиріччями, які закладені в основу
побудови людського суспільства - цивілізації. Основними протиріччями,
що історично склалися і впливають на майбутнє людства є :
1) протиріччя між Природою і людиною. Природою, в лоні якої живе людина,
людина, яка невпинно змінює навколишній світ на свою користь не рахуючись
з закладеним природнім балансом;
2) гострий конфлікт між людським творінням - технокультурою і Природою.
Постійне розгортання технокультури загрожує руйнацією навколишнього
середовища [6;266]. Дані процеси проявляються і вигляді глобальної
екологічної кризи;
3) протиріччя між людиною та інститутами, що формує суспільство, в
першу чергу, між людиною та державою. Він проявляється у законодавчій
незабеспеченності реалізації прав особистості в суспільному житті.
"Иной закон из рода в род
От деда переходит к внуку.
Он благом был, но в свой черед
Стал из благодеянья мукой.
Вся суть в естественных правах.
А их и втаптывают в прах." [ 3;96-97]
Такий стан, при якому закони держави не дозволяють у повній мірі реалізувати
права людини приводить до протистояння між людиною і державою, людиною
і законом, коли закон порушується з метою задоволення власних прав,
інтересів, потреб. Людина постає над законом, породжуючи беззаконня.
Наслідками вибуху всеохоплюючого беззаконня є занепад особистості
і моралі, розпад господарської системи, руйнація держави.
4) конфлікт між людиною і ринковою економікою. "Якщо припустити,
щоб ринковий механізм був єдиною силою, яка визначає долю людських
істот ... - це приведе до загибелі суспільства. Справа в тому, що
фіктивний товар "робоча сила" не можна відкинути, використовувати
без розбору, або навіть не використовувати взагалі без того, щоб не
вплинути при цьому на людський індивід, який... є носієм цього особливого
товару. ...Не захищені панциром культурних інститутів, людські істоти
загинуть від соціальної оголеності; вони загинуть як жертви цього
соціального зсуву від своїх пороків, збочень, злочинів та виснаженості."
[7, 14-15]
5) протиріччя між групами людей, які мають різні інтереси і цілі.
Проявляється у вигляді скритої чи відкритої агресії - війні. Кінцевою
метою дій агресора є захват або територій, або ресурсів, або розширення
власної сфери впливу. Мета протилежної сторони - захист своїх позицій.
Війни є найбільш руйнівними конфліктами. Їх наслідки - це руйнація
держав, економічних систем, фізичне або моральне знищення людей, природи.
За сучасних умов накопичення зброї масового знищення його застосування
означатиме глобальну катастрофу для планети Земля.
Подолання зазначених протиріч сприятиме гармонізації процесів, що
відбуваються в суспільстві, в тому числі і в господарській системі.
Але, зважаючи на природу можливостей занепаду, навіть розв'язання
внутрішніх конфліктів, характерних для тих чи інших суспільних систем
не вплине на сферу існування даних можливостей, оскільки економіка,
що перебуває у потенційному стані не залежить від зусиль, які прикладаються
для подолання протиріч. Ми не здатні фактично ліквідувати можливості
занепаду. Хоча можемо суттєво зменшити ступінь реалізації цих можливостей
через створення відповідного механізму, до складу якого повинні ввійти
наступні частини:
1) дослідження природи протиріч, виявлення їх витоків;
2) виявлення та формалізація можливостей занепаду;
3) розробка ефективних методів розв'язання конфліктів, в тому числі:
пошук шляхів задоволення інтересів сторін;
4) усунення протиріч, що є причиною і підгрунтям реалізації можливостей
занепаду;
5) створення системи контролю за формуванням конфліктів та відповідних
їм можливостей занепаду.
Закінчуючи викладення матеріалу,
потрібно наголосити, що можливості занепаду будуть існувати і надалі,
а якщо складеться благоприємна ситуація для їх реалізації, то вони
обов'язково втіляться. Тому необхідно продовжити подальше грунтовне
дослідження категорії можливостей занепаду, як окремої специфічної
групи економічних реалій, для створення умов майбутнього ефективного
усунення їх впливу на функціонування фінансово-економічної системи,
її суб'єктів та суспільство в цілому.
Бібліографічний
список.
1. Благодєтєлєва-Вовк С.Л.
Використання категорій повноцінне і неповноцінне благо для відображення
отримання позитивного і негативного господарських результатів.-//Експрес-новини:наука,
техніка, виробництво. - 1997. - №19-20. - С.38-40.
2. Воркуєв Б.Л. Ценность, стоимость и цена.-M.: Издательство МГУ,
1995.- 168 c.
3. Гёте И.В. Фауст. - М.:Издательство "Художественная литература".
1969.
4. Економічний словник - довідник: За ред. док. екон. наук, проф.
С.В. Мочерного.-M.: Феміна, 1995.- 368 c.
5. Николаев В.П., Калитич Г.И. Идеи физической экономии. - К.: Украинская
информационная корпорация "УкрНТИ",1992.-64с.
6. Осипов Ю.М. Основы теории хозяйственного механизма.-M.: Издательство
МГУ, 1994.- 368 c.
7. Поланьи К. Саморегульований ринок і фіктивні товари:праця, земля
і гроші./на рос.мові/.//Теорія і історія економічних і соціальних
інститутів і систем. - 1993.- №2.-С.10-17.
8. Семуелсон П.А., Нордгауз В.Д. Макроекономіка/ Пер. З англ.- К.:
"Основи", 1995.-544с.
9. Kearl James R.Contemporary economics. - Scott, Foresman and company,1989.
