Методики розрахунку можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті та визначення стану ефективності діяльності промислових підприємств.

Благодєтєлєва-Вовк Світлана Леонідівна,
викладач кафедри фінансів Черкаського
інженерно-технологічного інституту
телефон: роб.(8-047) 428-121.

 

Ми вперше розглядаємо природу можливостей розвитку і можливостей занепаду підприємства як аспекти економічної ефективності. Розглянемо детальніше поняття “можливостей розвитку” і “можливостей занепаду”.

Можливості розвитку - це потенційно-існуючі економічні реалії, що є наслідками діяльності господарських суб’єктів і їх активна реалізація дозволяє отримати кількісно-більше та якісно-кращі господарські результати

Реалізація можливостей розвитку залежить від процесів, що визначаються як науково-технічний прогрес (НТП), тобто “...еволюційний і поступовий, взаємостимулюючий розвиток науки і техніки” [1;219]. який є “...причиною, що обумовлює зростання влади, яка приходиться на одну людину в суспільстві , над Природою в цілому...” [2;19]. Використання можливостей розвитку приводить до підвищення рівня ефективності функціонування як окремих господарських суб’єктів, так і фінансово-економічної системи в цілому. Маємо тісний зв’язок між рівнем і динамікою НТП, рівнем ефективності господарської діяльності та існуванням можливостей розвитку. Рівень впровадження науково-технічних досягнень свідчить про існування можливостей розвитку, реалізація яких дає подальший поштовх процесам розгортання НТП. Таким чином, поняття НТП та можливості розвитку взаємообумовлені. В свою чергу наявність високого науково-технічного потенціалу, що утворюється за рахунок інновацій, є запорукою вдосконалення процесів виробництва, розподілу та перерозподілу, тобто створює умови для зростання ефективності функціонування господарства.

Процес реалізації можливостей розвитку передбачає участь носіїв НТП, якими є науковці, провідні спеціалісти, винахідники, раціоналізатори, новатори на таких стадіях:

1) виявлення даних можливостей;

2) визначення величини цих можливостей, що при сучасному етапі НТП можуть бути втілені;

3) розробка ефективних заходів реалізації можливостей; контроль за їх виконанням;

4) кінцева оцінка їх виконання.

Створення такого механізму використання можливостей розвитку для зміни рівня ефективності в сучасних умовах виробництва та розподілу є важливим завданням, яке стоїть перед науковцями. Прийшов час, коли можливості розвитку повинні обов’язково враховуватися господарськими суб’єктами у своїй діяльності, оскільки індиферентне відношення до проблеми їх реалізації в кінцевому випадку стимулюватиме процеси занепаду, руйнування та розпаду, які відбуваються зараз на мікро- та макроекономічному рівнях.

Можливості занепаду - це потенційно-існуючі неповноцінні економічні реалії, що є наслідками діяльності господарських суб’єктів. Дані можливості стимулюють процеси занепаду господарського життя, а їх активне знешкодження дозволить стабілізувати і гармонізувати функціонування та розвиток промислового підприємства.

Можливості занепаду пов’язані з протиріччями, які закладені в основу побудови господарської системи. Основним протиріччям, що впливають на майбутнє є конфлікт між людиною і ринковою економікою. “Якщо припустити, щоб ринковий механізм був єдиною силою, яка визначає долю людських істот ... - це приведе до загибелі суспільства. …фіктивний товар “робоча сила” не можна відкинути, використовувати без розбору, або навіть не використовувати взагалі без того, щоб не вплинути при цьому на людський індивід, який... є носієм цього особливого товару. ...Не захищені панциром культурних інститутів, людські істоти загинуть від соціальної оголеності; вони загинуть як жертви цього соціального зсуву від своїх пороків, збочень, злочинів та виснаженості.”[3; 14-15] Подолання зазначеного протиріччя сприятиме гармонізації процесів, що відбуваються на підприємствах промисловості.

Ми не здатні фактично ліквідувати можливості занепаду. Хоча можемо суттєво зменшити ступінь їх реалізації через створення відповідного механізму, до складу якого повинні ввійти наступні частини:

1) виявлення та формалізація можливостей занепаду;

2) розробка ефективних методів розв’язання конфліктів, в тому числі: пошук шляхів задоволення інтересів сторін;

3) усунення протиріч, що є причиною і підгрунтям реалізації можливостей занепаду;

4) створення системи контролю за формуванням конфліктів та відповідних їм можливостей занепаду.

Можливості занепаду будуть існувати і надалі, тому необхідно продовжити подальше грунтовне дослідження цієї категорії для створення умов майбутнього ефективного усунення їх впливу на функціонування підприємств.

Нами розроблено методику розрахунку величини можливостей розвитку і можливостей занепаду, в грошовому еквіваленті. Можливість розробки такої методики розрахунку доводиться шляхом встановлення взаємозв’язку між обсягами отримуваних позитивних і негативних економічних результатів і величиною можливостей розвитку і занепаду. Існує тісний зв’язок між минулим, сучасним і майбутнім станом ефективності діяльності підприємства – станом, що характеризує рівень отримуваного кінцевого результату діяльності підприємства і створених протягом певного періоду можливостей розвитку і можливостей занепаду. (Назву вводимо аналогічно до фінансово-економічного стану підприємства). Він обумовлений складним механізмом проведення певних заходів і мироприємств, що впливають на формування потенційно-існуючих еконеомічних реалій і їх наступну реалізацію, котра проявляється у зростанні, чи зменшенні результативності роботи господарського суб’єкту. Так, стан ефективності діяльності підприємства в звітному періоді є наслідком реалізації сформованих у попередніх періодах можливостей розвитку і можливостей занепаду. А майбутні результати, їх якість закладаються на сучасному етапі функціонування підприємства. Обсяги отримуваних позитивних і негативних результатів й обсяги можливостей розвитку і занепаду є взаємозалежними і взаємообумовленими. Таким чином, можна стверджувати, що сучасний стан ефективності діяльності підприємства відображається у двох економічних категоріях – фактичному кінцевому результаті в абсолютному значенні і можливостях підприємства, котрі створюються ним шляхом проведення різних мироприємств. Якщо кінцевий результат діяльності оцінюється відповідним показником, то виникає потреба провести оцінку величини потенційно-існуючих економічних реалій. Даний показник розраховується окремо для можливостей розвитку і можливостей занепаду. За своєю економічною природою - це абсолютний показник. Очевидно, його величина залежить від значення показників абсолютної величини позитивного і негативного результатів, що функціонують в межах підприємства на протязі певного періоду (року).

Побудову даної методики ми здійснили за наступними етапами:

  1. Безкінечну множину можливостей розвитку і можливостей занепаду обмежуємо до їх величини, що існують для певного підприємства на протязі року і пов’язані з особливостями проведення ним господарської діяльності.
  2. Визначаємо перелік головних заходів підприємства, котрі безпосередньо впливають на формування можливостей розвитку, чи можливостей занепаду.

    Таблиця 1

    Перелік заходів, які впливають на формування можливостей розвитку і можливостей занепаду.

Можливості розвитку

Можливості занепаду

1. Впровадження у виробництво нових конкурентноздатних видів продукції.

1.Виробництво неконкурентноздатної продукції

2. Впровадження нових технологій

2.Використання застарілих технологій.

3.Впровадження нової техніки

3. Використання застарілої техніки

4. Освоєння нових ринків збуту.

4. Втрата існуючих ринків збуту.

5. Освоєння нових ринків сировини.

5. Втрата існуючих ринків сировини.

6. Вдосконалення організації виробництва.

6. Недоліки в організації виробництва.

7. Вдосконалення системи управління.

7. Недоліки в системі управління.

8. Посилення мотивації до праці.

8. Послаблення мотивації до праці.

9. Скорочення затрат.

9. Зростання затрат.

10. Збільшення обсягу отримання прибутку.

10. Скорочення обсягу отримання прибутку.

Математичною інтерпретацією впливів кожного заходу на можливості розвитку чи занепаду буде визначення коефіцієнтів ваги методом експертних оцінок, при якому експерти проводять оцінку заходів в балах. Розрахунок коефіцієнтів ваги здійснюємо в два етапи. Перший етап передбачає вибір групи експертів і проведення ними оцінки. Для цього запрошуємо десять висококваліфікованих спеціалістів, серед яких один доктор наук, чотири кандидати економічних наук, троє – закінчило аспірантуру, у двох стаж роботи головними економістами більше 10 років. “При оцінці важливості заходів в балах кожний експерт оцінює заходи по десятибальній системі. При цьому оцінка, яка дається кожним експертом кожному заходу, не пов’язана з оцінками, які він назначає іншим заходам.” На другому етапі отримані оцінки в балах за допомогою визначення відносних величин трансформуємо у коефіцієнти ваги кожного заходу по кожному експерту. Узагальнюємо отримані результати шляхом розрахунку середнього значення коефіцієнта ваги для кожного заходу, середнього квадратичного відхилення, дисперсії і коефіцієнту варіабельності. Таким чином коефіцієнти ваги для кожного заходу, що впливають на можливості розвитку, чи занепаду складають (дані представлено у таблиці 2):

Таблиця 2.

Значення середніх коефіцієнтів ваги і відповідно встановлених рангів мироприємств і заходів, які впливають на можливості розвитку і можливості занепаду.

Можливості розвитку

Значен-ня кое-фіцієнту ваги

Отри-маний ранг

Можливості занепаду

Значен-ня коефі-цієнту ваги

Отрима -ний ранг

1. Впровадження у вироб-ництво нових конкурентно-здатних видів продукції.

0,132

1

1.Виробництво неконкурентноздатної продукції

0,131

1

2. Впровадження нових технологій

0,129

2

2.Використання застарілих технологій.

0,121

2

3.Впровадження нової техніки

0,119

3

3. Використання застарілої техніки

0,111

4

4. Освоєння нових ринків збуту.

0,105

4

4. Втрата існуючих ринків збуту.

0,115

3

5. Освоєння нових ринків сировини.

0,074

10

5. Втрата існуючих ринків сировини.

0,09

6

6. Вдосконалення організації виробництва.

0,085

8

6. Недоліки в організації виробництва.

0,085

8

7. Вдосконалення системи управління.

0,097

5

7. Недоліки в системі управління.

0,096

5

8. Посилення мотивації до праці.

0,091

6

8. Послаблення мотивації до праці.

0,088

7

9. Скорочення затрат.

0,086

7

9. Зростання затрат.

0,085

9

10. Збільшення обсягу отримання прибутку.

0,081

9

10. Скорочення обсягу отримання прибутку.

0,08

10

Наступним етапом визначення величини можливостей є проведення опитування управлінського персоналу підприємства відносно проведених за рік заходів з наведеного списку в таблиці 1. При позитивній відповіді на запитання ставимо напроти нього знак “+”, при негативній відповіді – не заповнюємо графу. Таким чином, отримуємо необхідну інформацію про основні аспекти діяльності господарського суб’єкта.

Для кожного заходу напроти якого стоїть знак “+” вибираємо відповідні значення коефіцієнту ваги з підсумкової таблиці 2.

Враховуємо термін на протязі якого відбувався вплив даного заходу у звітному році і визначаємо скориговане значення коефіцієнту ваги за наступною формулою:

для можливостей розвитку-

, де kSkgr – скоригований коефіцієнт ваги певного заходу, що впливає на можливості розвитку;

j – кількість місяців, на протязі яких проводився захід у році;

i – кількість місяців у році (завжди дорівнює 12);

kgr – коефіцієнт ваги певного заходу, що впливає на можливості розвитку.

для можливостей занепаду-

, де kSkdec – скоригований коефіцієнт ваги певного заходу, що впливає на можливості занепаду;

j – кількість місяців, на протязі яких проводився захід у році;

i – кількість місяців у році (завжди дорівнює 12);

kdec – коефіцієнт ваги певного заходу, що впливає на можливості занепаду.

В разі, якщо одному заходу відповідає декілька проведених акцій, наприклад – на протязі року було введено у виробництво декілька видів продукції, то скоригований коефіцієнт ваги слід розраховувати за формулою:

для можливостей розвитку –

де N – кількість проведених протягом року акцій певного заходу, що впливають на можливості розвитку;

jn – кількість місяців, на протязі яких проводилися N–акцій певного заходу у році;

in – кількість місяців у році (завжди дорівнює 12) з врахуванням N–акцій певного заходу

для можливостей занепаду –

де N – кількість проведених протягом року акцій певного заходу, що впливають на можливості занепаду;

jn – кількість місяців, на протязі яких проводилися N–акцій певного заходу у році;

in – кількість місяців у році (завжди дорівнює 12) з врахуванням N–акцій певного заходу.

Визначаємо загальні коефіцієнти ваги, призначених відображати в цілому вплив сукупності проведених заходів на потенційно існуючі економічні реалії окремо для можливостей розвитку і можливостей занепаду, як суму коефіцієнтів ваги по переліку вказаних заходів. Розрахунок здійснюється за формулами:

, де SkPgr – загальний коефіцієнт ваги, що відображає вплив сукупності проведених заходів на можливості розвитку;

k1Skgr- k10Skgr - скориговані коефіцієнти ваги відповідно з 1 по 10 заходу, що впливають на можливості розвитку;

Agr - вплив інших заходів на можливості розвитку, значення коефіцієнтів яких не визначалися, але в разі необхідності можуть бути розраховані методом експертних оцінок; SkPdec - загальний коефіцієнт ваги, що відображає вплив сукупності проведених заходів на можливості занепаду;

k1Skgr- k10Skgr - скориговані коефіцієнти ваги відповідно з 1 по10 захід, що впливають на можливості занепаду;

Adec- вплив інших заходів на можливості занепаду, значення коефіцієнтів яких не визначалися, але в разі необхідності можуть бути розраховані методом експертних оцінок;.

Умова: у визначенні загального коефіцієнту ваги використовуються виключно ті коефіцієнти ваги, що відповідають заходам проведеним за рік на певному підприємстві. Інші при проведенні розрахунку не враховуються.

  • Величина показника можливостей розвитку у грошовому еквіваленті знаходиться як добуток значень загального коефіцієнту ваги сукупності проведених на підприємстві заходів і річного обсягу позитивних результатів, що функціонують в його межах.
  • де Pgr - показник величини можливостей розвитку у грошовому еквіваленті.

    Величина показника можливостей занепаду у грошовому еквіваленті визначається як добуток загального коефіцієнта ваги сукупності проведених на підприємстві заходів і річного обсягу негативних результатів, що функціонують в його межах:

    , де Pdec - показник величини можливостей розвитку у грошовому еквіваленті.

    Отримані значення показників ефективності діяльності підприємства, а саме показник кінцевого результату діяльності, показник величини можливостей розвитку і можливостей занепаду ми використали для просторової інтерпретації стану його ефективності. У відності до сформульованого нами твердження, що сучасний стан ефективності підприємства відображається у фактичному кінцевому результаті в абсолютному значенні і можливостях розвитку і можливостях занепаду підприємства, створюємо трьох вимірну систему координат. В даній системі значення на вісі 0х відповідають всім можливим значенням показника кінцевого результату діяльності господарського суб’єкту від -¥ до +¥ . На вісі 0y – відкладаються усі можливі значення показника величини можливостей розвитку від 0 до +¥ , а на вісі 0z - значення показника величини можливостей занепаду від 0 до +¥ . Умова: для потенційно-існуючих економічних реалій приймаємо, що коли вони відсутні, то показник набуває значення 0, якщо констатуємо їх наявність, то показник приймає теоретично значення до +¥ . Таким чином, в даній системі можна відтворювати стан ефективності діяльності підприємства за певний період (фінансовий рік) відкладаючи по осям відповідні розраховані значення показників кінцевого результату, можливостей розвитку і можливостей занепаду. Так, на приклад, для умовного підприємства значення показників якого представлено в таблиці 2.12

    Таблиця 2.12

    Значення показників стану ефективності діяльності умовного промислового підприємства.

    Назва показника

    на 1.01.96 року, в грн.

    На 1.01.97 року, в грн.

    На 1.01.98 року, в грн.

    Абсолютний показник кінцевого результату діяльності підприємства, грн.

    15000

    9800

    2500

    Величина можливостей розвитку у грошовому еквіваленті, грн.:

    17800

    15600

    3000

    Величина можливостей занепаду у грошовому еквіваленті, грн.

    1690

    9200

    12300

    будуть відображатися в системі координат (0х;0у;0z) точками (див.рис.2.2) А,В,С.

    За допомогою даного способу відображення можна наглядно бачити зміни стану ефективності підприємства за різні періоди часу, що полегшує аналіз ситуації і інтуїтивне сприйняття інформації.

    Логічно буде припустити, що стану розвитку підприємства відповідає співвідношення значень показників, при якому йде зростання обсягів кінцевого результату і можливостей розвитку, а величина можливостей занепаду залишається постійною або зменшується. Стабільний стан підприємства характеризується сталим значенням величини кінцевого результату з незначними відхиленнями, зростаючими або сталими обсягами можливостей розвитку, а також сталими, чи скорочуючимися обсягами можливостей занепаду. Для кризового стану значення показника кінцевого результату буде від’ємним, обсяги можливостей розвитку стрімко падають і наближаються до нуля, а величина можливостей занепаду значно зростає. Наведені припущення мають бути підтверджені практичним їх застосуванням на багатьох підприємствах.



    Статья в формате Word 97